Батьки – перші вчителі музичного мистецтва для своїх дітей

Один з компонентів музичного слуху – вміння чисто, без фальші співати! Багато факторів залежить від того, чи співуча мама у дитини! Річ у тому, що слух розвивається одночасно з голосом! Якщо мама не співає разом з дитиною, то вона не навчиться цьому самостійно! Наспівуючи з матусею простеньку пісеньку, малюк інстинктивно прислуховується до маминого голосу: а чи співаю я так, як мамочка? Спочатку дитина інтонує, попадає в дві ноти, потім в три і т.д. В такі моменти дитина запам’ятовує, як працює голосовий апарат, як вірно дихати. Інколи дитина не співає, тому що не розуміє як потрібно брати дихання. Спів, для дитини, важка праця! Саме тому, важливо співати разом з вашою дитиною, адже під СD – програвач правильно володіти своїм голосовим апаратом не навчишся! Для  спільного музикування потрібно правильно підбирати пісні, характерні віковим особливостям дитини. Так, трьохрічному малюку «дорослі» пісні не підійдуть, важкуваті для сприйняття та виконання! Для початку слід вибирати коротенькі поспівки, поки дитина не навчиться виконувати їх чисто (наприклад: Скаче жабка по доріжці, витягнувши свої ніжки; Я маленьке слоненя, люблю гратися щодня; Диби – диби – диби – ди)

Не слід забувати про те, що було б просто чудово пританцьовувати чи акомпанувати на справжніх чи саморобних інструментах: кубики, дерев’яні палички, пляшки з сипучими крупами ) Таким чином ритмічні рухи дають відчуття такту. Музикуйте, танцюйте, співайте з вашими дітками, адже саме ви стаєте основним прикладом наслідування для своїх дітей.

 

  Обережно: захворювання дитячих голосових зв'язок.

 В дитячому садочку, дома, чи на дитячих святах (днях народження), на вулиці дуже часто просять дітей голосно відповідати, читати вірші, співати, щоб всім було чути! Але багато батьків та педагогів не розуміють, що потрібно запобігти щонайменшому перегріванню голосових зв’язок дітей, слідкувати, щоб режим дитячої розмови був помірним, заборонити дітям надто голосно викрикувати! Як скоріше заспокоїти дитину, коли вона плаче, або кричить.

Голосовий апарат – це частина нашого організму і за його станом необхідно стежити. Тому треба дотримуватися правил його гігієни та охорони, а саме:

       уникати крику, тривалого мовленнєвого апарату;

       не співати під час хвороби;

       не співати на вулиці у холодну пору року;

       обмежувати вживання гострих, солоних, занадто холодних та гарячих страв, категорично заборонити дітям вживання газових напоїв дітям дошкільного віку.

На голосову функцію дуже впливає хвилювання. Через те, батьки та педагоги повинні подбати про створення позитивного, психологічного клімату у сім’ї та колективі!

 

  В світі загадкових музичних звуків.

Що таке звук? Звук – це вібрація, яка має вплив на любий предмет, живий організм, в тому числі і людський. У фізиці відомий такий дослід: на листок з залізом насипають пісок і діють на нього різними звуками  –  пісок при цьому починає приймати різні форми, для кожного звуку свої. Чому? Тому, що кожний звук має свої притаманні тільки йому особливості. Вони – то складають, як у калейдоскопі, різноманітні узори. По цим особливостям ми можемо відрізнити один звук від іншого і при необхідності впізнати, виділити із всього звукового різнобарв'я той звук, який для нас важливий і необхідний в даний момент. Вміння розпізнавати ці особливості, або, як кажуть педагоги, особливості звуку складають основу розвитку музичних здібностей. Які ж загальні особливості звуку? Спочатку розділимо всі оточуючі нас звуки на дві важливі групи: звуки шумові (від слова «шум», «шуміти») і звуки музичні (від слова «музика»). Із музичних звуків складається будь – яка пісня, будь – який музичний твір, будь – яка мелодія, у таких звуків і назва особлива  – мелодійні.

Завдання: Роздивіться малюнки і запитайте дитину де вона чує шумові звуки, а де музичні.

 Висота звуку та звуковисотний слух

Тепер ви знаєте, шановні батьки, що звуки по силі бувають не однакові, але розрізняються між собою не тільки динамікою. Щоб дізнатись ще про одну таємницю звуку, пограйте з дитиною в гру – діалог. Уявіть, що зустрілись дві людини: одна велика – велика, з низьким голосом, а друга  –  малесенька, з тоненьким голосочком. Велетень басом питає маленьку людину, а та відповідає йому тоненько і ніжно.

– Де ти живеш?  –  прогримів велетень.

– У квітці конвалії,  –  ніжно задзвеніло у відповідь.

– З ким ти дружиш?  –  знов прогриміло запитання.

– З Дюймовочкою....

Можна придумати діалог далі і виконувати його, не забуваючи про те, що велетень говорить басом (товстим голосом), а казковий малюк –високо, ніжно (тоненьким голоском).

Можна вільно змінювати голос з низького (товстого) до більш високого (тоненького). Зробивши цей шлях голосом декілька разів, ви дізнаєтесь про нову якість звуку.

Отже, кожний музичний звук має свою висоту, яка відрізняє один музичний звук від іншого і любий шумовий від музичного.

А тепер, для розвитку у дитини вміння розрізняти звуки за висотою, пограйте з дитиною.

 

Дидактична гра Подумай і відповідай (для дітей 3 – 5 років)


Ігровий матеріал.
Картки по кількості гравців, на яких зображені ведмідь,зайчик, пташка.

Хід гри. Дитині дають картки. На піаніно чи у грамзапису звучить мелодія:


«Зайчик» муз. М.Старокадомського; «Ведмідь» муз. М. В. Ребікова; «Горобчики» муз. М. Красєва. (Можна підібрати другий музичний матеріал) Дитина впізнає мелодію і підіймає відповідну картку. В процесі гри розвивається вміння роз­різняти звуки низького, середнього та верхнього регістрів.

У піаніно клавіш багато – то сумно звучать вони, то завзято

У крайніх зліва бас гуде, мов по лісі ведмідь іде.

У крайніх справа звуки тоненькі, мов спів пташок маленьких.

У середніх клавішах як раз той же голос, що і в нас.

Тут наступив ранок, і сон перервався. Ніна встала, ласкаво доторкнулася до клавіш піаніно. У відповідь почулися добрі голоси струн.

А тепер, для розвитку у дитини вміння розрізняти звуки за висотою, пограйте з дитиною.

 

Гра «Дзвіночки» (5 – 7 років)


Ігровий матеріал.
Два набори дзвіночків різних за
висотою Картинка з зоб­раженням дзвіночків.

Хід гри. Перед початком гри розкажіть казочку. В грі приймають участь дитина і дорослий. Дорослий сідає спиною до дитини і дзвенить дзвіночками по черзі. Дитина повинна знайти у своєму наборі дзвіночків той, що дзвенів. При повторенні гри дитина і дорослий міняються місцями.

Примітка. Можна використовувати набір дзвіночків, різних за висотою. Замість дзвіночків можна використовувати металофон або, наприклад, те, що є вдома, склянки з тоненького скла, наповнені водою. Різний рівень води у склянках впливає на висоту звуку. Вдаряти по склянках треба легким рухом, використовуючи звичайну ручку або олівець.