ОБЕРЕЖНО! КАРАНТИННІ РОСЛИНИ!

Карантинні рослини – це особливо шкідливі адвентивні види, яких немає на території країни або вони наявні обмежено і чисельність яких регулюється спеціальними заходами.

Обмежено-поширеними є амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia), гірчак рожевий (повзучий) (Acroptilon repens), ценхрус якірцевий (малоквітковий) (Cenchrus pauciflorus), паслін колючий (Solanum rostratum), сорго алепське (гумай) (Sorghum halepense) та 15 видів повитиць (Cuscuta sp.sp.), з яких найвідомішими та поширенішими є повитиця польова (Cuscuta campestris) і Лемана (C.Lehmanniana).

          У культурфітоценозах Степу України та поза ними спостерігається 49 видів рослин-алергенів.

Найчастіше серед рослин – алергенів у фітоценозах міста трапляються амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia), лутига татарська (Atriplex tatarica), чорнощир нетреболистий (Iva xanthiifolia). Загальна маса амброзії полинолистої в структурі забур’яненості складає близько 60%.

Амброзія полинолиста – однорічна яра рослина, за зовнішнім виглядом подібна до коноплі, а розміром і формою листків нагадує полин гіркий. За сприятливих умов стебло рослини досягає 2-2,5 м.

Росте в посівах різних культурних рослин, а також уздовж шляхів, біля будинків та смітників, на пустирях, старих кладовищах. Розмножується виключно насінням.

Амброзія полинолиста як адвентивний вид, при відсутності стримуючих факторів (хвороб та шкідників) швидко розповсюджується, перемагаючи в конкуренції з місцевими видами завойовує нові території.

Причиною швидкого поширення амброзії полинолистої у місті є те, що цей вид має ряд біологічних особливостей, до яких належать:

·       висока насіннєва продуктивність (80-200 тис. штук з однієї рослини);

·       насіння молочної та воскової стиглості здатне дозрівати і давати повноцінні сходи, зберігаючи життєздатність протягом 40 років, чим утворюється значний за обсягом запас насіння у ґрунті;

·       рослина має потужну кореневу систему, що проникає вглиб до 4 м;

·       рослині властива висока регенераційна здатність, після скошування амброзія здатна давати від кореневих частин нові паростки, які утворюють суцвіття і формують життєздатне насіння.

Розвиваючи велику надземну вегетативну масу, амброзія полинолиста здатна пригнічувати і витісняти культурні рослини.

При великому забур’яненні надмірно висушуються й виснажуються ґрунти. Дослідження показують, що на утворення однієї тонни сухої речовини, амброзія полинолиста виносить з ґрунту 15,5 кг азоту, 1,5 кг фосфору, а також близько 950 тонн води.

Амброзія полинолиста засмічує вулиці та подвір’я, узбіччя доріг, залізничні насипи, береги річок, пустирі, створює неестетичний, занедбаний вигляд територій парків, скверів та інших зелених зон міста.

Крім шкідливого впливу на культурні рослини, негативно впливає на здоров’я людини. Пилок рослин з роду амброзія є сильним алергеном і викликає алергічні захворювання (бронхіальна астма, алергічний риніт, атопічний дерматит, контактні дерматити). У фазі цвітіння амброзія виділяє велику кількість сапоніну, що викликає алергію у багатьох людей. У пилку містяться особливі білки - антигени Є і К, які проникають через слизову оболонку верхніх дихальних шляхів людини. При попаданні пилкового зерна на слизову оболонку, білки надходять у кров і лімфу. В результаті розвивається нежить, сльозотеча, задишка, відчувається головний біль, підвищується температура, проявляються напади бронхіальної астми і втрачається працездатність. Амброзія виділяє ефірні масла (камфора, борнеол, пенен, гераніол, терпін та ін.), що викликають головний біль.

Алергени містяться також в насінні і листі амброзії. Вони можуть викликати у людей дерматити.

При знаходженні в осередку поширення амброзії, в тому числі при виконанні робіт із знищення карантинних рослин, необхідно захистити відкриті ділянки шкіри, очі, верхні дихальні шляхи. Необхідно вдягати щільний одяг з довгими рукавами і штанинами, захисні рукавиці. Не зайвою буде і зволожена ватно-марлева пов’язка. Після роботи необхідно вмитися чистою водою, прополоскати рот, горло, ніс, ретельно вимити руки з милом, прийняти душ.

Залишаються високими показники захворюваності на алергологічну патологію серед населення, яка зумовлена у більшості випадків шкідливим впливом пилку карантинних рослин, в тому числі амброзією полинолистою. Лікування алергії, спричиненої пилком амброзії, тривале і не завжди успішне.

Враховуючи біологічні особливості амброзії та умови населеного пункту, для ефективної боротьби застосовуються декілька методів боротьби.

Механічний метод – систематичне (3-4 рази) скошування рослин амброзії з початку вегетації (квітень-травень) до цвітіння (кінець липня – початок серпня) або виривання з корінням.

Хімічний метод – застосування для обприскування рослин амброзії на засмічених ділянках безпечних засобів, які інгібіруть ріст та розвиток амброзії або гербіцидів відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

Потенційна небезпека гербіцидів, їх накопичення та забруднення довкілля викликає необхідність пошуку нових безпечних для навколишнього середовища та здоров’я людини засобів боротьби з амброзією.

Фітоценотичний метод – знищення рослин амброзії на засмічених ділянках шляхом переорювання ґрунту з подрібненням рослинних решток та наступним висівом на цих ділянках багаторічних злаково-бобових травосумішей або газонних трав чи розстиланням газонних рулонів.

Штучне створення заростей багаторічних трав сприяє пригніченню осередків амброзії. Добре себе зарекомендувало застосування суміші багаторічних злакових трав з бобовими, які розростаючись на другий-третій рік, практично повністю витісняють амброзію з території. У зв’язку з тим, що багаторічні трави повільно ростуть в перший період вегетації, найбільш ефективним є поєднання попередньої обробки ґрунту для знищення вегетуючої амброзії з наступним посівом багаторічних трав і травосумішей в оброблений ґрунт.

Підбір трав для посіву проводиться з урахуванням умов зони вирощування і умов міста. Для Запорізької області - степової, посушливої зони найбільш ефективні чисті посіви наступних видів: конюшина біла (повзуча) (Trifolium repens), конюшина сунична (Trifolium ambiguum), спориш звичайний (гірчак звичайний) (Polygonum aviculare).

Враховуючи велику шкоду карантинних рослин, як для довкілля, так і для здоров’я людей, боротьба з ними є одним з найважливіших завдань всіх громадян!

Тому на території області діє Програма боротьби з карантинними рослинами міста Запоріжжя на 2016-2025 роки, затвердженої  рішенням Запорізької міської ради від 30.03.2016 №8.

Метою Програми є проведення комплексу заходів по виявленню, локалізації та ліквідації вогнищ амброзії у м.Запоріжжя; приведення в належний фітосанітарний та естетичний стан території міста; зменшення кількості випадків захворювання на алергію серед населення.

Основні завдання Програми:

Забезпечення виконання та проведення заходів проти карантинних рослин підприємствами, установами, організаціями та закладами незалежно від форми власності.

Виконання комунальними підприємствами міста заходів щодо локалізації та ліквідації карантинних рослин в місцях їх розповсюдження із комплексним застосуванням механічного, хімічного та фітоценотичного методів.

Оснащення комунальних підприємств міста необхідною кількістю спецтехніки та обладнання для забезпечення ефективної боротьби з карантинними рослинами.

Привернення уваги населення та громадськості міста до проблеми, пов’язаної із зараженням земель карантинними рослинами.

 

Ознайомлення з карантинними рослинами та методами боротьби з ними у навчальних закладах міста.

ОБЕРЕЖНО! ОТРУЙНІ РОСЛИНИ

Гострі отруєння рослинами трапляються зазвичай у теплу пору року серед туристів, які вживають незнайомі рослини в їжу, або серед дітей, які відпочивають у літніх таборах, на дачах.

Інколи гострі отруєння рослинами можуть виникати під час самолікування, коли люди вживають екстракти, відвари трав. Деякі отруйні рослини спричиняють сильні опіки шкіри, слизових оболонок та алергічні реакції внаслідок контакту з ними.

В Україні зустрічаються такі отруйні рослини: беладона, багно, блекота, дурман, лавровишня, паслін та ін.

Профілактика отруєнь рослинами

Потрібно набути добру звичку та навчити своїх дітей:

► оминати невідомі рослини;

► не вживати невідомих рослин у їжу;

► не дозволяти дітям самостійно збирати ягоди;

► не вживати екстрактів трав, виготовлених без узгодженні! а лікарем;-

► не збільшувати самостійно дози екстрактів та відварів, призначених лікарем;

► вирушаючи в подорож, брати із собою аптечку першої допомоги.

Ознаки та симптоми отруєння рослинами

► Отрути рослинного походження сильно пошкоджують органи травлення.

► Симптоми отруєння проявляються через 1-2 години.

► Виникають нудота, блювота, пронос.

► Сильне зневодження організму викликає загальну слабість.

► У разі отруєння ягодами блекоти з’являються запаморочення та галюцінації.

Перша допомога в разі отруєння рослинами

► Дотримуйте принципів надання допомоги в разі цероральних отруєнь.

► Постраждалому дайте сорбенти, наприклад черствий хліб.

► Покладіть постраждалого в ліжко.

► Викличте «швидку медичну допомогу».

Обережно — ГРИБИ!

Гриби — це дарунок лісу, але водночас і небезпечний продукт харчування, який може спричинити отруєння, а іноді й смерть. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах. Прикро, що більшість людей висновки роблять лише на основі свого гіркого досвіду.

Основні причини отруєнь:

► вживання отруйних грибів;

► неправильне приготування умовно їстівних грибів;

► вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;

► вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників).

Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності.

Щоб запобігти отруєння грибами, ми рекомендуємо вам заходи та правила, яких слід дотримувати. Застерігаємо!

► Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях (магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках), особливо уникайте стихійних ринків.

► Збирайте і купуйте тільки гриби, про які вам відомо, що вони їстівні.

► Не збирайте гриби:

 якщо не впевнені, що знаєте їх, якими б апетитними вони не здавалися;

 поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, у хімічно та радіаційно небезпечних зонах;

 невідомі, особливо з циліндричною ніжкою, і потовщенням «бульба», оточеним оболонкою;

 з ушкодженою ніжкою, старих, в’ялих, червивих або ослизлих;

 ніколи не збирайте пластинчаті гриби, отруйні гриби маскуються під них;

 печериці з пластинками нижньої поверхні капелюшка гриба білого кольору.

► Не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках — вони не завжди відповідають дійсності.

► Не куштуйте сирі гриби на смак.

► Ще раз перевірте вдома гриби, особливо ті, які збирали діти. Усі сумнівні викидайте. Нижню частину ніжки гриба, забруднену ґрунтом, викидайте. Гриби промийте, у маслюків та мокрух зніміть з капелюшка слизьку плівку.

► Гриби підлягають кулінарній обробці в день збору, інакше в них утворюється трупна отрута.

► Кип’ятіть гриби протягом 7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді можна варити або смажити.

► Обов’язково вимочіть або відваріть умовно їстівні гриби, які використовують для соління, — грузді, вовнянки та інші, котрі містять молочний сік. У такий спосіб позбудетесь гірких речовин, які уражають слизову оболонку шлунку.

► У жодному разі не пригощайте грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок.

► Гриби (зеленушка, синяк-дубовик та деякі інші) містять отруйні речовини, які у шлунку не розчиняються. У взаємодії з алкоголем отрута розчиняється та викликає сильне отруєння.

► Значна кількість грибів, які досі вважали їстівними, містить мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх декілька ДНІЙ підряд, також можна отруїтися.

► Суворо дотримуйте правил консервування грибів. Неправиль* но приготовані консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання — ботулізм. Гриби, які довго зберігали, обов’язково прокип’ятіть впродовж 10-15 хвилин,

Перша допомога в разі отруєння грибами

1. Викличте «швидку медичну допомогу».

2. Одночасно, не очікуючи на її прибуття, негайно промийте шлунок: дайте випити 5-6 склянок кип’яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки; надавіть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту; дайте активоване вугілля (4-5 пігулок), коли промивні води стануть чистими.

 

3. Після надання первинної допомоги дайте випити потерпілому міцний чай, каву або злегка підсолену воду, щоб відновити водно-сольовий баланс; покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки.


ОТРУЙНІ РОСЛИНИ

Близько 700 видів рослин можуть викликати важкі чи смертельні отруєння людей. Токсичною речовиною отруйних рослин є  різні сполуки, що належать переважно до алкалоїдів, глюкозидів, кислот, смол, вуглеводнів тощо.

За ступенем токсичності рослини поділяють на;

-  отруйні (біла акація, бузина, конвалія, плющ тощо) :

-  сильно отруйні (наперстянка, олеандр тощо);

-  смертельно отруйні (білена чорна, беладона, дурман звичайний).

ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЇ ОТРУЙНИХ РОСЛИН НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

Назва отруйної рослини

Час початку дії

Характеристика дії на організм людини

Білена чорна

через 30-40 хв.

Почервоніння обличчя і шиї, збуджений стан, судоми рук та ніг, галюцинації, слинотеча, а згодом сухість і роті

Цикута

через 5 хв.

Часте блювання, сильна слинотеча, запаморочення, блідість шкіри, заявляються сильні судоми

Гриби

від 15 хв. до 2-3 діб

Нестерпний біль під грудьми, постійне блювання, згущення крові, судоми; призводить до летальних випадків.

Причинами    гострих    отруєнь    рослинними    отрутами може служити самолікування (прийом настоянок та відварів з трав без консультації з лікарем); зовнішня схожість з неотруйними рослинами, що частіше зустрічається серед дітей (наприклад, вороняче око нагадує ягоди чорниці, ягоди беладони схожі на вишню, насіння блекоти - на мак і т.д.).

     Серед небезпечних рослин називають амброзію полинолисту, яка з’явилася в Україні у 1925 році, і розповсюдилася майже на всій її території (крім Карпат). Під час масового цвітіння (липень, серпень, початок вересня) ця рослина продукує величезну кількість пилку, який є потужним алергеном. Надихавшись його, людина ризикує отримати, як мінімум, сінну лихоманку – тече з носа та очей, підвищується температура. Якщо людина уже страждає якимось захворюванням дихальних шляхів, наприклад, задухою, то пилок амброзії здатен спровокувати набряк легенів, що ймовірно, може призвести навіть до смерті. Ефективних ліків поки що немає. Єдиний вихід – триматися подалі від цієї рослини, поки вона квітує.


РОСЛИ БУВАЮТЬ НЕБЕЗПЕЧНИМИ

З настанням літнього періоду всі йдуть відпочивати на природу, подальше від міської метушні. Але у парках, лісах зустрічаються небезпечні рослини, при контакті з якими можна завдати шкоди своєму здоров’ю.
Відтак Укрінформ підготував інфографіку з переліком небезпечних рослин, які ростуть в Україні.

Амброзія (Ambrósia)

Ця рослина вважається одним з найнебезпечніших рослинних алергенів. У світі існує 30-40 різновидів амброзії. Цвіте амброзія з кінця липня до перших приморозків. Історичною батьківщиною вважається Америка, але зараз ця рослина поширена в багатьох інших країнах. В Україні можна зустріти тільки амброзію полинолисту, яка вперше виявлена в 1925 році і на сьогоднішній момент поширена в 21 областях. Вчені вважають, що на сьогоднішній момент поширення цієї рослини набуло характеру екологічної катастрофи під назвою «амброзієва чума». Цим бур'яном заражені площі понад 1 млн. га.

 

Полин (Artemisia)

Загалом у світі існує близько 400 різновидів цієї рослини, з них на території України зустрічається до 170 видів. Цвітіння полину відбувається у період липень – вересень. Місця поширення - по всій Україні (біля річок, на засмічених місцях, городах, полях, у садах, пасовищах). Разом з амброзією полин входить до родини складноцвітих або айстрових. Тому 40% усіх чутливих до пилку амброзії пацієнтів чутливі й до пилку полину.

Болиголов плямистий (Conium maculatum)

Поширений на всій території України. Цвіте в травні-вересні.  Вся рослина дуже отруйна але найбільш токсичним є недозріле насіння. Болиголов має п’ять отруйних алкалоїдів, з яких найбільш токсичним є коніїн - сильна отрута нервово - паралітичної дії. При отруєнні болиголовом плямистим у людини з'являється сильний головний біль і запаморочення, підвищується тиск, можливі прискорене серцебиття, нудота.

Настінниця розлога (Parietaria judaica L.)

Рід настінниця налічує, за різними даними, від 5 до 30 видів. Найбільш розповсюдженими є настінниця розлога (Parietaria judaica L.) та настінниця лікарська (Parietaria officinalis). Зацвітає настінниця у травні і продовжує викидати пилок аж до жовтня. До її пилку чутливі до 5% хворих на поліноз українців. Втім, пилок настінниці викликає симптоми й у жителів інших європейських країн, де його алергенність оцінюють у чотири бали за п’ятибальною шкалою.

Свою назву ця рослина отримала тому, що росте біля стін різних будівель. Окрім ділянок біля стін, настінниця росте на кам’янистих сухих місцях, в ущелинах та на схилах скель, а також в чагарниках і в лісах. Крім Європи, настінницю можна зустріти в Африці, Азії, на Кавказі. Завезена вона також у Північну Америку.

Тимофіївка (Phléum)

Тимофіївка колоситься з середини до кінця червня. До її алергенів, за даними молекулярної діагностики, сенсибілізовані близько 40 % хворих на поліноз українців. Основною причиною алергії є пилок тимофіївки. Саме тимофіївку використовують як газонну траву, а тому косіння газонів до того, як трава цвіте, — дієвий спосіб профілактики сезонної алергії у місті.

Борщівник (Heracleum)

На території України поширені два отруйні види цієї рослини: борщівник Сосновського і борщівник Мантегацці, обидва походять з Кавказу.  Найбільше борщівник поширений у західних регіонах, а також на Поліссі. Росте він переважно на берегах річок та в заплавних лісах, а також на луках, вздовж доріг і залізниць. Борщівник виростає до трьох метрів заввишки, має велике листя, що нагадує розсічений лопух, а його квіти мають форму парасольки.  Рослина виділяє коричневий сік, який і є отруйним для людини. Якщо сік борщівника потрапив на шкіру, то потрібно ретельно промити ці ділянки і постаратися не потрапляти під прямі сонячні промені упродовж 2-3 днів. Якщо ж опік утворився – варто одразу звернутися по медичну допомогу.
Дурман звичайний (Datura stramonium L)

Росте по всій території України, переважно у сирих місцях, біля доріг, житлових будинків. Рослина має великі білі квіти у вигляді труб і велике листя. Цвіте рослина майже все літо. Одночасно можна побачити і квіти і плоди. Дурман звичайний отруйним є весь, проте особливо отруйне насіння дурману. Отруєння можна виявити за такими ознаками: розширені зіниці, внутрішньоочний тиск, прискорене серцебиття, блювота, головний біль. Якщо після потрапляння рослини в шлунок випити води, то в роті з'явиться неприємний смак.

Беладонна (Atropa belladonna)

Зростає на узліссях, біля річок, а також полюбляє рости в букових та дубових лісах. Рослина має високі стебла і багато відгалужень, але привабливими для людей можуть стати плоди, що схожі на маленькі ягоди вишні і навіть солодкі на смак. Рослина цвіте у червні-липні, плоди достигають у липні-серпні. Особливо небезпечними є плоди рослини, які викликають отруєння. Перші ознаки отруєння беладонною з'являються упродовж 20 хвилин. У людини хрипить голос, пересихає горло, частішає серцебиття, розширюються зіниці. Отруєння може мати летальні наслідки, зокрема параліч легенів або судинну недостатність.
Блекота чорна (Hyoscyamus niger)

Росте біля доріг або житлових будинків, на полях. Рослина відрізняється дуже неприємним запахом, виростає до півтора метра заввишки, має липке листя і великі квіти брудно-білого або жовтуватого кольору з ворсинками. Цвіте в червні–липні, насіння дозріває у липні–серпні. Блекота дуже отруйна, особливо під час цвітіння. Отруїтися цією рослиною можна, спробувавши насіння або молоді паростки. Ознаки отруєння з'являються вже за 10-20 хвилин: пересихає в роті, починається хрипота, червоніє шкіра, збільшуються зіниці. При складних випадках людина може знепритомніти або навіть впасти в кому.

Болиголов плямистий (Conium maculatum)

Росте на пустирях, біля доріг, на городах, лісових галявинах, луках. Також його можна зустріти на звалищах та біля залізниць. Росте все літо. Листя молодої рослини схожі на моркву, петрушку або кріп, тому її можна не розпізнати. Суцвіття за формою схоже на парасольку, і складається з безлічі дрібних квіток. У цій рослині міститься рідкий алкалоїд коніїн, який і викликає отруєння. У людини виникає головний біль і запаморочення, підвищується тиск, можливі прискорене серцебиття, нудота. Також розширюються зіниці, шкіра блідне, стає складно ковтати, з'являються судоми і навіть висхідний параліч. Існує ризик померти від задухи, а в результаті контакту рослини зі шкірою з'являється дерматит.

Віх отруйний, або цикута (Cicuta virosa L.)

Росте на заплавних луках, біля річок та озер. Має розгалужене стебло, двопере і трьохпере листя, а влітку на ньому з'являються білі маленькі квіти, що утворюють парасольку. Квітне в червні-серпні, плодоносить в серпні-вересні.  Рослина отруйна повністю, але особливо отруйне кореневище. Якщо віх потрапив у шлунок, упродовж 20 хвилин виявляються перші ознаки отруєння – пронос і блювота. Також серед симптомів – підвищене слиновиділення, біль у животі і напади, які можуть призвести до смерті.

Аконіт, або борець (Aconitum)

Росте на берегах річок, гірських луках і навіть біля доріг, головне – на вологому ґрунті. Має округле листя і квіти темно-синього або фіолетового кольору та росте кущами. Росте все літо. Аконіт містить отруйний алкалоїд – аконітин, який при контакті зі шкірою викликає свербіж, а якщо він потрапить до ротової порожнини, то викликає біль та опіки. Після контакту з рослиною швидко погіршується стан – дихання спочатку частішає, а потім уповільнюється, може бути запаморочення, параліч м'язів, зниження температури і озноб, мимовільне сечовипускання. Для летального результату достатньо всього двох міліграмів аконітину.




Шановні батьки!

Нагадуємо Вам, що Ви несете особисту відповідальність за життя і здоров’я своїх дітей в поза навчальний час.

Не залишайте неповнолітніх дітей без нагляду дорослих.

 Ваші діти повинні дотримуватись правил безпеки життєдіяльності і пам’ятати:

-       про правила дорожнього руху;

-       про правила пожежної безпеки;

-       про небезпеку використання  петардам;

-       про безпечне поводження з електропобутовими і газовими приладами;

-       про безпечне поводження біля відкритих водойм і на воді;

-       про шкідливість алкоголю, паління та вживання наркотичних і психотропних речовин;

-       про шкідливість тривалого перебування на дворі  під час несприятливої погоди;

-       про безпеку перебування в місцях можливих обвалів (яри, кар’єри, глинища);

-       про небезпеку укусів диких та свійських тварин;

-       про правила поведінки в громадських місцях;

-       про обережність на залізниці;

-       про необхідність слухатися батьків, учителів, вихователів і виконувати їхні розпорядження;

-       про дотримування правил безпечної поведінки під час грози;

-       про правила безпеки  під час проведення екскурсій, походів, культпоходів.

 Дітям категорично забороняється:

          -       розпалювати вогнища біля будівель в населених пунктах, у лісах і лісосмугах (особливо хвойних), поблизу полів                     хлібних злаків;

-       бавитися сірниками;

-       вживати в їжу гриби і невідомі ягоди;

-       брати в руки отрутохімікати;

-       гратися гострими і небезпечними предметами;

-       проводити дитячі ігри і розваги поблизу повітряних ліній електропередач;

-       користуватися вогнепальною зброєю (самопалами);

-       бавитися на об'єктах будівництва, кришах багатоповерхівок;

-       наближатися ближче, ніж на 8м. до обірваного дроту ел.передач;

-       переходити проїжджу частину , не впевнившись в повній безпеці;

-       іти на контакт з незнайомцями;

-       бавитися з тваринами( собаками, котами тощо), навіть свійськими;

-       спмостійно, без нагляду дорослих, користуватися електрричними та газовими приладами;

-       знаходитись біля водойм і на воді (льоді)  без нагляду дорослих.

 Нагадайте дітям вимоги безпеки життєдіяльності в побуті.